Гурт «ДахаБраха» відкрив латвійський фестиваль
Український музичний етно-гурт «ДахаБраха» спільно із латвійським гуртом «Tautumeitas» виступив на відкритті фестивалю Porta в Резекне (Латвія). Місцева латвійська аудиторія й українська діаспора були у захваті від концерту, що відбувся 3 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу. «Органічне поєднання українського і латвійського фольклору вкотре засвідчило — Україна і Латвія сьогодні перебувають на одній хвилі відчуття культури і сучасного мистецтва. Насправді.. read more →
Пилип Орлик, 1672-1742 р.
Отримавши гетьманську булаву після смерті Івана Мазепи Орлик підписав документ Договори і постанови, який називають першою українською Конституцією. Він був обраний гетьманом у 1710 році — після того, як роком раніше коаліційні війська шведського короля Карла XII і гетьмана Івана Мазепи зазнали поразки від російських військ під Полтавою. Тоді понад 4,5 тис. козаків поїхали слідом за.. read more →
Феофан Прокопович, 1681-1736 р.
Феофан Прокопович, видатний український інтелектуал епохи бароко, прославився не тільки на батьківщині — він став однією з найвпливовіших персон при дворі російського царя Петра I. Прокопович здобув блискучу освіту — спочатку в Києво-Могилянському колегіумі та уніатському колегіумі у Володимирі-Волинському, а потім у Ватикані і навчальних закладах Франції та Німеччини. Повернувшись в Україну, Прокопович назавжди відрікається.. read more →
Григорій Сковорода, 1722-1794 р.
Григорій Сковорода першим адаптував твори давньогрецьких філософів для української культури і академічної освіти. Вивчивши твори Платона і його послідовників у Києво-Могилянській академії, він створив на їх основі свою систему поглядів і став одним з найбільш яскравих українських філософів. Твори Сковороди видали вже після його смерті, проте ще за життя мислителя їх переписували від руки —.. read more →
Серед подарунків, вручених Папі Римському в Естонії, була «Поетична Червона книга Естонії», виготовлена майстрами місцевої української діаспори з талліннського Центру української культури. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. «Поетична Червона книга Естонії» — унікальне видання, виготовлене в обмеженій кількісті екземплярів. Це книга ручної роботи, виготовлена за стародавніми технологіями — з паперу, зробленого саморуч (так званий черпаний.. read more →
Микола Лисенко, 1842-1912 р.
Опери Наталка Полтавка і Тарас Бульба, написані Миколою Лисенком, вже півтора століття не сходять зі сцен українських театрів, а їх автор є основоположником української оперної і симфонічної музики. Хоча Лисенко закінчив природничий факультет Київського університету, завдяки своїм здібностям піаніста-віртуоза він зробив кар’єру музиканта. Втім, він отримав музичну освіту в Лейпцигу, а оперному мистецтву навчався в Петербурзі у Римського-Корсакова… read more →
Богдан Ханенко, 1849-1917 р.
Нащадок славного роду козацьких старшин, Богдан Ханенко зумів посісти в українській історії ще більш значуще місце. Вітчизняні музеї зобов’язані йому багатою колекцією предметів мистецтва і археологічних знахідок, які Ханенко разом з дружиною Варварою збирав усе життя і заповідав Україні. Причому дівоче прізвище Варвари Ханенко — Терещенко, вона походить з роду відомих українських цукрозаводчиків і меценатів… read more →
Марія Заньковецька, 1854-1934 р.
Розквіт української драматургії на межі XIX–XX століть вимагав яскравих образів і на сцені. Обличчям нового театру стала Марія Заньковецька — одна з кращих актрис в історії України та всієї Східної Європи. За роки роботи в провідних українських трупах того часу — у Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського — Заньковецька зіграла більше 30.. read more →
Володимир Вернадський, 1863-1945 р.
Володимир Вернадський став першим президентом української Академії наук (УАН), створеної 1918 року в Києві за гетьмана Павла Скоропадського. Він очолював УАН три роки. За цей час було створено основні інститути академії та наукова бібліотека — найбільша в нинішній Україні. Хоча наукова діяльність Вернадського проходила переважно в Росії, він з ентузіазмом прийняв незалежність України в 1917.. read more →
Микола Пимоненко, 1862-1912 р.
Таланту Миколи Пимоненка пощастило бути оціненим ще за життя. Майстер побутового живопису, який у своїх картинах відобразив не статично-пейзажну, а живу Україну, Пимоненко був відомим художником у всій Російській імперії. Академік петербурзької Академії мистецтв, він став членом знаменитого об’єднання художників-«передвижників», регулярно брав участь у міжнародних виставках — у Берліні, Парижі, Мюнхені, Лондоні. На одному з.. read more →