Представники українських громад у Литві отримали нагороди за активну діяльність з розвитку міжкультурного діалогу та збереження культурної ідентичності. Вручення відзнак проходило у великому залі Академії наук 16 листопада, у Міжнародний день толерантності, інформує прес-служба українського диппредставництва у Литві. «Посольство України у Литовській Республіці щиро вітає з отриманням Золотого знаку пошани «За заслуги» Департаменту національних меншин при Уряді Литовської.. read more →

Будучи дружиною султана Сулеймана I, Роксолана впливала на зовнішню політику Османської імперії — найпотужнішої на той час азіатсько-європейської держави. Вона відкривала школи і караван-сараї, фінансувала будівництво мечетей. Вважається, що, пам’ятаючи про свою батьківщину, Роксолана стримувала агресію османського війська щодо українських земель і піклувалася про долю слов’янських невільників і козаків. За основною версією, Роксолана була дочкою.. read more →

Український музичний етно-гурт «ДахаБраха» спільно із латвійським гуртом «Tautumeitas» виступив на відкритті фестивалю Porta в Резекне (Латвія). Місцева латвійська аудиторія й українська діаспора були у захваті від концерту, що відбувся 3 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу. «Органічне поєднання українського і латвійського фольклору вкотре засвідчило — Україна і Латвія сьогодні перебувають на одній хвилі відчуття культури і сучасного мистецтва. Насправді.. read more →

Отримавши гетьманську булаву після смерті Івана Мазепи Орлик підписав документ Договори і постанови, який називають першою українською Конституцією. Він був обраний гетьманом у 1710 році — після того, як роком раніше коаліційні війська шведського короля Карла XII і гетьмана Івана Мазепи зазнали поразки від російських військ під Полтавою. Тоді понад 4,5 тис. козаків поїхали слідом за.. read more →

Феофан Прокопович, видатний український інтелектуал епохи бароко, прославився не тільки на батьківщині — він став однією з найвпливовіших персон при дворі російського царя Петра I. Прокопович здобув блискучу освіту — спочатку в Києво-Могилянському колегіумі та уніатському колегіумі у Володимирі-Волинському, а потім у Ватикані і навчальних закладах Франції та Німеччини. Повернувшись в Україну, Прокопович назавжди відрікається.. read more →

Григорій Сковорода першим адаптував твори давньогрецьких філософів для української культури і академічної освіти. Вивчивши твори Платона і його послідовників у Києво-Могилянській академії, він створив на їх основі свою систему поглядів і став одним з найбільш яскравих українських філософів. Твори Сковороди видали вже після його смерті, проте ще за життя мислителя їх переписували від руки —.. read more →

Серед подарунків, вручених Папі Римському в Естонії, була «Поетична Червона книга Естонії», виготовлена майстрами місцевої української діаспори з талліннського Центру української культури. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. «Поетична Червона книга Естонії» — унікальне видання, виготовлене в обмеженій кількісті екземплярів. Це книга ручної роботи, виготовлена за стародавніми технологіями — з паперу, зробленого саморуч (так званий черпаний.. read more →

Опери Наталка Полтавка і Тарас Бульба, написані Миколою Лисенком, вже півтора століття не сходять зі сцен українських театрів, а їх автор є основоположником української оперної і симфонічної музики. Хоча Лисенко закінчив природничий факультет Київського університету, завдяки своїм здібностям піаніста-віртуоза він зробив кар’єру музиканта. Втім, він отримав музичну освіту в Лейпцигу, а оперному мистецтву навчався в Петербурзі у Римського-Корсакова… read more →

Нащадок славного роду козацьких старшин, Богдан Ханенко зумів посісти в українській історії ще більш значуще місце. Вітчизняні музеї зобов’язані йому багатою колекцією предметів мистецтва і археологічних знахідок, які Ханенко разом з дружиною Варварою збирав усе життя і заповідав Україні. Причому дівоче прізвище Варвари Ханенко — Терещенко, вона походить з роду відомих українських цукрозаводчиків і меценатів… read more →

Розквіт української драматургії на межі XIX–XX століть вимагав яскравих образів і на сцені. Обличчям нового театру стала Марія Заньковецька — одна з кращих актрис в історії України та всієї Східної Європи. За роки роботи в провідних українських трупах того часу — у Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського — Заньковецька зіграла більше 30.. read more →