В Українському народному домі в Нью-Йорку 1 березня відбудеться захід, присвячений українській гуцульській художниці, письменниці, фотографині, етнографині Парасці Плитці-Горицвіт.

Про це повідомляється в анонсі на сторінці Союзу українок Америки у Facebook.

Захід пройде під назвою: «Параска Плитка-Горицвіт – неоцінений талант Гуцульщини».

Квитки можна придбати на вході або заздалегідь.

Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт — мистецький псевдонім) – українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народний філософиня, фольклористка, етнографиня, діалектологиня.

Народилася 1 березня 1927 у с. Бистрець (Верховинський район, Івано-Франківська область)

Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об’єднаний під заголовком «Подарунок рідному краєві» — 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Упорядкувала словник гуцульської говірки, писала верлібри, казки й фантастично-пригодницький роман «Індійські заграви» про пригоди гуцулів в Індії, також вела щоденники.

Першу книгу письменниці «Старовіцкі повісторькє» було видано 2008 року. Вона написана  гуцульською говіркою з поясненням значень деяких слів. Параска Плитка-Горицвіт також аписала книгу «Дівоче серце», де зібрала коломийки.

Цикл малюнків «Шевченко в Карпатах» авторства Параски зберігається у Канівському музеї. Десятки робіт присвячені Іванові Франку та Лесі Українці. Серія «Доля гуцулки» розповідає про життя жінки у високих Карпатах.

Параска Плитка-Горицвіт  писала також поезію, використовуючи гуцульський діалект (зокрема, поетична збірка «Варто мислити»).

У 1970-х рр. мисткиня захопилася фотографією, якою займалася майже до кінця життя. За життя Параска зробила понад 4000 світлин, фотографувала односелян і їхніх дітей, пейзажі, свята, природу тощо. Знимки дозволяють побачити побут і життя простих людей, що живуть посеред Карпатських гір другої половини XX століття.

Параска все життя вивчала і досліджувала Гуцульщину, залишивши по собі великий доробок про історію, культуру і духовність краю. Вона зберігала і добре знала гуцульські звичаї, обряди, говірку, вважаючи, що мова — це найбільше багатство народу.

Мисткині не стало 16 квітня 1998. Вона померла у с. Криворівня Верховинського району.

У Криворівні створено громадський музей Плитки-Горицвіт, він розміщений у хаті, де жила мисткиня. У музеї зібрано частину її робіт, інша частина зберігається в музеї Івана Франка в Криворівні, у Верховині та ще кількох музеях України.

Фото: 0342.ua, UNWLA — Ukrainian National Women’s League of America, Inc.

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *