Сквер імені українського генерала Марка Безручка має з’явитися у польській столиці.

Про це повідомляє «Наше слово».

Зазначається, що під час голосування, яке відбулося 30 липня, «за» виступили 57 депутатів, «проти» – ніхто. Утримався один депутат.

Іменем українського генерала та союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року має бути названий сквер у варшавському районі Воля. Його відкриття заплановане на 14 серпня цього року.

Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради Громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві. Як зазначається у документі, організація пропонує «вшанувати героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви».

Члени Громадської ініціативи нагадують, що Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки минулого століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській, 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни) поблизу сьогоднішньої вулиці Варшавської битви.

Сквер імені Марка Безручка буде знаходитися між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховської (Wschowskiej). Депутат від Громадянської коаліції Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція «Полум’я братерства».

Шостаковський зауважив, що генерал Марко Безручко був одним із найбільш видатних представників українського війська, і запропонував, аби постанова набрала чинності через 3 дні після публікації в офіційному Урядовому тижневику Мазовецького воєводства. Загалом треба буде почекати 14 днів. Цю поправку до проєкту також схвалили.

Окрім цього, на засіданні прийняли проєкт постанови щодо встановлення на варшавській площі «На Роздрожу» (Plac Na Rozdrożu) пам’ятника, який би вшановував Варшавську битву 1920 року. У постанові згадується також про воїнів Української Народної Республіки.

Як зазначається, відкриття скверу імені Марка Безручка — не перша така ініціатива за останні три роки: загалом у Польщі наразі є кільканадцять вулиць і скверів, названих іменами видатних українців.

Зокрема, пройтися вулицею Тараса Шевченка можна в Ольштині, Вроцлаві, Ліґниці й Катовіце. У Вроцлаві є вулиця Івана Франка та кругове перехрестя (rondo) імені Марка Безручка, яке з’явилося на карті міста два роки тому, повідомляє Еспресо.

На Помор’ї у Битові є вулиця архієпископа Йосифа Сліпого, в Ілаві — митрополита Андрея Шептицького, в Ґурові-Ілавецькому — отця Мирослава Ріпецького, у Білому Борі та Пасленку — отця Василя Гриника, а в Любліні іменем священномученика отця Омеляна Ковча назване кругове перехрестя.

Натомість у Кракові і Вєлічці є вулиці Миколи Зиблікевича — юриста українського походження, якого двічі обирали мером Кракова. Вулицю його імені маємо і в Перемишлі, де на хвилі демократичних змін у Польщі в 1990-ті роки повернули також історичні назви вулиць єпископа Івана Снігурського та отця Івана Могильницького.

Однак на цьому процес відновлення традиційних назв «українських» вулиць у Перемишлі завершився. Багато років тамтешня громада закликала міську владу повернути місту вулиці Маркіяна Шашкевича, єпископа Антона Радиловського і Тараса Шевченка, які перейменували після Другої світової війни, або ж надати новим вулицям імена, наприклад, Уляни Кравченко чи Михайла Вербицького — історичних постатей, безпосередньо пов’язаних з регіоном і з самим містом. Але сталося навпаки. Торік міська рада перейменувала вулицю єпископа Йосафата Коциловського, назвавши її Кафедральною.

Слід додати, що y 2016 році під час відзначень 150-ї річниці народження Михайла Грушевського іменем українського історика пропонували назвати один зі скверів у Холмі. Саме там народився голова Української Центральної Ради. На жаль, Холмська міська рада не погодилася на цю пропозицію.

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *