Михайло Грушевський знаменитий як творець першого фундаментального дослідження з вітчизняної історії — Історія України-Русі. Ця праця зайняла у Грушевського три десятиліття, причому на ці роки припав і час створення Української Незалежної Республіки, коли вчений був головою першого національного парламенту — Центральної Ради.

Грушевський закінчив Київський університет, у 28 років став професором всесвітньої історії Львівського університету. Через два роки його обирають головою Наукового товариства імені Тараса Шевченка — своєрідної української академії наук на території Австро-Угорщини.

З початком Першої світової війни вчений опинився в Києві, де його заарештовують за проавстрійські погляди. Три роки він провів у засланні в Казані, Симбірську, а потім поїхав у Москву.

1917 року Грушевський отримав можливість повернутися до Києва, де його до того часу вже заочно обрали головою Центральної Ради. На цій посаді він працював над Конституцією України та підписав чотири універсали — останній проголошував незалежність країни.

Коли в Київ прийшли більшовики, Грушевський жив у Празі, а потім у Відні. Але в 1924 році він знову повертається до Києва. З початком сталінських репресій влада починає підозрювати його в керівництві неіснуючим Українським націоналістичним центром. Вченого не розстрілюють тільки тому, що він помирає від хвороби.

НОВЕ ЛІТОПИСАННЯ: Ілюстрована Історія України Грушевського, 1913 рік

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *