Розквіт української драматургії на межі XIX–XX століть вимагав яскравих образів і на сцені. Обличчям нового театру стала Марія Заньковецька — одна з кращих актрис в історії України та всієї Східної Європи. За роки роботи в провідних українських трупах того часу — у Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського — Заньковецька зіграла більше 30 ролей, практично всі — не в класиці, а в п’єсах українських драматургів, написаних у ті роки.

Незважаючи на важкі цензурні умови для вітчизняного театру в царській Росії, актриса була дуже популярна, і її гастролі в Москві і Санкт-Петербурзі мали великий успіх. Гра Заньковецької підкорила навіть імператора Олександра III, і ще довгі роки актрису кликали до себе провідні російські театри — втім, безуспішно.

Вона зробила величезний внесок у розвиток театру в Україні: разом з Садовським створила у Києві перший український стаціонарний театр (1907), керувала Народним театром у Ніжині (1918), брала участь у заснуванні Народного театру в Києві (1918).

МЕЦЦО-СОПРАНО: Марія Заньковецька в опереті Миколи Лисенка Чорноморці

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *